До народних джерел - 13 Березня 2012 - Персональный сайт

 



                                                Головна | Мій профіль | Вихід


                 
                      
                                                                   Субота, 10.12.2016

                                            Ви увійшли як Гість      


Меню сайту
Корисна інформація
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 195
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

 
Головна » 2012 » Березень » 13 » До народних джерел
12:56
До народних джерел
Березень – первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок  весни і ранок року. Це місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс. 
У березні вся природа оживає й дає нове життя, тому цей місяць знаменує початок весни. Саме за це древні римляни назвали цей місяць на честь Марса – бога родючості природи - мартом.                                  
  На Україні березень іноді називали крапельник, протальник - від швидкого танення снігу, красовик – за неповторну красу та чарівність ожилої природі. Але найбільш уживаними назвами цього місяця були – березіль, березник і березень. Можливо ці назви вказували на те, що о цій порі берези починають наливатись соком, що говорить про прихід весни.
Для хліборобів з березня починався Новий хліборобський рік, тому й місяць одержав відповідну назву – березень або борозен від слова борозна. Бо місяць березень – це період часу сільськогосподарських робіт, пов’язаних з прокладанням першої борозни. В березні землероби невсипно слідкували за всіма змінами в природі й враховували усі народні прикмети. Українці не ждали спокійно своєї долі, вони згідно народним традиціям активно закликали весну та врожай на свою землю. Це не були розваги та безтурботні ігрища, ні, це були спрямовані дії всієї сільськогосподарської громади. Всі ці   дійства згуртовували громаду на весь сільськогосподарський період.
У давніх слов’ян птахи вважалися священними, бо приносили на крилах весну. Тому зустріч Весни супроводжувалась обрядами закликання птахів із Вирію - країни, де живуть душі предків. Очевидно, що люди брали приклад з поведінки птахів, що гуртувались у зграї для далеких перелетів. Це мабуть допомагало птахам подолати труднощі в дорозі.
 Так само повинні селяни гуртуватись у громаду, щоб спільними зусиллями подолати труднощі й успішно провести необхідні сільськогосподарські роботи. Людям цей приклад нагадував про їх обов’язок – повернутися до обробітку землі. Мабуть тому селян не брали в козаки, бо один раз зоравши землю, хлібороб надалі не може відмовитись від своєї обіцянки, свого обов’язку обробляти землю. Ось чому день першої борозни українці ще до часів прийняття християнства називали Великоднем, бо в цей день хлібороб брав зобов’язання та клявся Матері Землі. Тому той, хто не мав бажання ставати хліборобом, не приймав участі у прокладанні першої борозни, щоб не брати гріха на душу й не порушувати клятви.
В народному календарі було свято, що присвячене птахам – це Сороки (Сорочини) або Жайворонки. На Сорочини (9 березня – свято закликання птахів з вирію ) належало роздати сорок бубликів або з’їсти сорок галушок, щоб в такий спосіб пом’янути предків. В цей день  з прісного тіста господині випікали печиво або коржики у вигляді пташок, з якими і проходив обряд закличок. При цьому вважалося, що в повну силу весняне тепло настане тільки через 40 днів. Дехто випікав сорок «горішків» з житньої муки, а потім протягом сорока днів кидали по одному на вулицю, «відкупаючись» від Морозу.
Пропонуємо й Вам рецепт Жайворонків здобних.
 Для тіста: 1 кг муки, 30 г дріжджів, 125-130 г вершкового масла, 1/2 ст. цукру, 1 стакан молока або води, 1 яйце, сіль за смаком.Для прикрашання - 1/3 стакану родзинок  

 

 
 
 
 
 Діти, ходячи вулицями із «жайворонками», закликали птахів з вирію і викрикували весняні заклики до птахів:
Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку!
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною - 15 лютого) до Благовіщення (7 квітня) вважався біологічною межею землеробства. Відоме таке прислів’я – "До Благовіщення кам’яна весна ”. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купала (7 липня).

Про березень складено багато приказок, приповідок, прикмет:
·                   Березень без води – квітень без трави.
·                   Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
·                   Березень сухий, мокрий май – буде каша й коровай.
·                   В березні сім погід на дворі: сіє, віє, туманіє, крутить, мутить, припікає і поливає.
·                   Вночі тріщить, а вдень плющить.
·                   Хмари в березні пливуть швидко і високо – буде хороша погода.
·                   Сніжок в березні задує – буде урожай на городину і ярові.
·                   Лютий славен заметіллю, а березень відлигою.
Переглядів: 1042 | Додав: ctks | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Джерело творчості
>
Архів записів
Друзі сайту
ЕНВК №5
ЕНВК №1
ЕЗОШ №2
ЕБГ"Гармонія"
ЕЗОШ №6
ЕЗОШ №4
ЕЗОШ №7
ЗОЦТКУМ
ЕНМЦ
ЕМЦСССДМ
ЕБЛ
ЦДЮТ
Корисні посилання
ЕНМЦ"
Користні посилання
Пошук
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz